«Коли ми можемо з глибини

особистісного болю створити

щось прекрасне, щось що

торкається сердець інших людей

та дарує їм світло – тоді біль

відступає і наша душа зцілюється»

 Рені Емюнах

 

                 Конотопський благодійний фонд "Серця любові", було створено для дітей з різними недугами.  Батьки та близькі цих дітей несуть дуже важкий хрест. Адже діагнози звучать немов вирок: "Твоя дитина ніколи не буде такою, як усі, її чекає доля інваліда". На жаль, мало хто з батьків дізнається про це ще до  пологового будинку. І реагують по-різному, одні відмовляються від малюка відразу, інші віддають до інтернату, треті – здебільшого матері (у батьків психіка не витримує, і вони часто залишають сім`ю) – кидають виклик хворобі і продовжують боротися з нею все своє життя, присвячуючи себе повністю дитині. Розуміння, великодушність, милосердя, любов, терпимість і віра в дитину - ось головні ліки, а також повноцінне, радісне,  наповнене працею, спілкуванням  і піклуванням про інших життя.

                     І  саме в цьому й допомогає Шостак  Любов Дмитрівна – що немов  добрий ангел дарує діткам   благодійного фонду «Серця любові» любов та віру в свої можливості.

     Ще з першого дня заснування фонду (2003 рік) Любов Дмитрівна запропонувала свою допомогу, побачивши проблеми з якими кожного дня живуть родини дітей з «особливими потребами». Спочатку вона відвідувала діток вдома та пробуджувала в них любов до мистецтва та творчості. А з 2008 року й по сьогоднішній день  Любов Дмитрівна постійно проводить заняття в приміщені благодійного фонду не тільки з дітьми, а й з їх матерями  та батьками, що, безумовно, зміцнює сімейні відносини та спонукає дитину до творчого розвитку.

         На її заняттях з різноманітних підручних матеріалів твориться краса, і це надає дітям впевненості в своїх силах і можливостях. Чудові витвори дитячої творчості можна бачити на постійнодіючій виставці в приміщенні благодійного фонду.

       Це ще раз говорить про те, що немає дітей неталановитих, потрібно знайти до кожної дитини свій підхід з любов`ю в серці і мати бажання  допомогти їй відчути себе особливою. А пройде час й та маленька зернинка, посіяна руками  таких педагогів з великої літери, як Любов Дмитрівна, проросте в повноцінне, радісне,  наповнене щастям майбутнє.